"Розпіарена зброя": У Міноборони відповіли на закиди про несправний міномет (фото, відео)

Триває розслідування справи про загибель трьох військових в результаті вибуху міномета «Молот». Раніше у бійців було багато нарікань на зброю, нібито зібрану «на коліні» з прицілом середини минулого століття. Але розробники кажуть: всі недоліки усунули. Чому ж між таким «Молотом» і ковадлом війни гинуть бійці, розбиралися журналісти проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії», передають Патріоти України.

Околиці Авдіївки. Передова. Саме там місяць тому загинули троє українських бійців – під час стрільби зі 120-міліметрового міномета «Молот».

«Пролунав дуже потужний вибух. Я взагалі не зрозумів, що сталося. Голова починає боліти, я починаю істерично кричати, щоб хтось почув і допоміг», – згадує боєць 72-ї окремої механізованої бригади Дмитро Макєєв.

Дмитро – четвертий з мінометної обслуги і єдиний, кому вдалося вижити. Пощастило, пояснює військовий, бо в момент вибуху відійшов буквально метрів на десять від «Молота». Зараз боєць перебуває на реабілітації в госпіталі в Ірпені. У хлопця численні осколкові травми руки, спини і ніг.

«Я дивлюся на руку і у мене взагалі шок, вона наскрізь пробита. Відчуваю, що з голови кров не капає, а тече струмком», – каже Дмитро Макєєв.

Інцидент в 72-й бригаді – це третій відомий випадок загибелі українських військових під час використання міномета «Молот». Перший стався 25 липня 2016-го в Миколаївській області на полігоні «Широкий Лан». Тоді загинули двоє бійців 57-ї бригади. Наступний вибух прогримів в селищі Новомиколаївка Донецької області – знову дві жертви. Того разу в батальйоні «Айдар». І остання трагедія – в Авдіївці Донецької області – ще троє загиблих.

Проблеми є, але «Молот» не винен – «Маяк»

Тож, може, щось не так з «Молотом»? Аби з’ясувати, вирушаємо на підприємство, де виробляють міномет.

Півстоліття київський завод «Маяк» випускав магнітофони. Яскравий приклад цього виробництва – однокасетний «Маяк-240». Тепер вже раритет.

Але з 2008 року підприємство кардинально змінює спеціалізацію. Завод починає робити зброю. Спочатку стрілецьку, а потім і більш великі калібри. Одна з останніх розробок – 120-міліметровий міномет «Молот».

Від початку розробки в травні 2015-го до перших випробувань зброї минуло всього чотири місяці. Рекордну оперативність на заводі пояснюють просто – так того вимагає «воєнний час». Зараз у військах – вже 280 таких мінометів.

На «Маяку» не приховують, навіть після того, як «Молот» потрапив на передову, в конструкцію продовжували вносити зміни. В мінометі довелося вдосконалювати компоненти колісного ходу, запобіжника подвійного заряджання, опорної плити, підйомного механізму, а це основна деталь, від якої залежить точність стрільби та коригування ударно-спускового механізму зброї.

Помилок не вдалося уникнути, кажуть на заводі, через стислі терміни і брак досвіду. Але куди діватися – якщо на передовій серйозна нестача такої зброї.

«Ми застосовували матеріали, які ми знали, в деяких, як, зокрема, в запобіжнику, ми помилилися. Сьогодні, звичайно, ми пішли б іншим шляхом. Але, на жаль, нікого залучати. Нема сьогодні фундаментальної науки, яка б допомогла в розробці нових виробів», – зауважує головний інженер заводу «Маяк» Валерій Синіцин.

Разом з тим, стверджують на заводі, провини їхнього дітища в загибелі сімох українських бійців немає. Кожен з випадків розслідує військова прокуратура і «Маяк» зараз поза підозрою.

«Перший випадок – це в результаті старого підривача 1964 року, який мимоволі спрацював і призвів до летального наслідку. А другий – це подвійне заряджання. Чи не встежили за тим, що не відбувся постріл. Міна не вийшла з каналу ствола і зарядили повторно другу міну», – пояснює Валерій Синіцин.

На відміну від військової прокуратури, питання до безпеки міномета виникли у Ольги Решетилової. Журналістка розслідує інциденти з «Молотом» ще з минулого літа. Показує копії рапортів від командирів підрозділів, де ті описують десятки поломок. Також вказує на ще одну істотну ваду, про яку ми не почули на заводі.

«З чотирьох підрозділів у мене була інформація про деформацію ствола. Десь з’являлись раковини, десь ствол йшов ребром. Але деформації ствола таки були. Плюс, при адекватних умовах зберігання, ствол покривається корозією дуже швидко», – зауважує Решетилова.

Поранений боєць Дмитро Макєєв також згадував про проблеми зі стволом.

«Дивимося в стовбур, світимо ліхтариком, засунули руку і на стовбурі була трохи деформація. Він був всередині наче хвилями», – каже боєць.

Водночас військовий визнає: бракований ствол їм оперативно замінили і більше нарікань на зброю не було аж до дня вибуху.

До «Молоту» великі претензії – начальник озброєння Сухопутних військ

У підрозділах «Молот» використовують уже рік, але міномет досі не пройшов усіх необхідних випробувань і не стоїть на озброєнні у ЗСУ. А все тому, що з’явилася постанова Кабміну під номером 345, де зазначено, що на період проведення АТО терміни приймання озброєння можна скорочувати.

«Ми призупинили ці державні випробовування. Міномет повернутий на доробку в «Маяк» для того, щоб всі недоліки, які були виявлені в підконтрольній експлуатації, в цьому зразку були усунуті», – зазначає заступник міністра оборони України Ігор Павловський.

Через недопрацювання в конструкції на деякий час Генштаб навіть заборонив стріляти з міномета, не перебуваючи при цьому в укритті. І незважаючи на всі запевнення розробників, що вади за час експлуатації виправлені, в Міноборони досі жорстко критикують виріб. Ось що про «Молоті» під час виступу на оборонному форумі в Києві наприкінці квітня сказав начальник озброєння Сухопутних військ Іван Волох.

«Є виробники мінометів? Немає. Претензії є і до «Молота», і до КБА-48. Великі претензії. У нас люди гинуть, тому що до кінця вони не доведені», – наголосив Волох.

В «Укроборонпромі», куди входить і виробник «Молота» – завод «Маяк», списують нещасні випадки на помилки бійців. Мовляв, людський фактор і банальна неуважність. А виріб насправді навіть кращий, ніж іноземні аналоги.

«Використання показало, що міномет відповідає всім заявленим технічним характеристикам. Проблема тільки в експлуатації», – заявив 29 серпня 2016 року генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Роман Романов.

Внести ясність могла б військова прокуратура, яка розслідує вибухи міномета. Але відповіді на запит з приводу причин останнього випадку в Авдіївці «Донбас.Реалії » поки не отримали. Тим часом поранений боєць 72-ї бригади Дмитро Макєєв потроху йде на поправку. Ось тільки зізнається: страшно повертатися у стрій. Особливо якщо не знаєш напевне, звідки чекати небезпеки – від противника чи власної зброї.

«Багато людей кажуть, що я народився у сорочці. І реально я залишився живий, тому що є Бог на світі, і другого шансу у мене вже не буде», – каже боєць 72-ї окремої механізованої бригади.